В моєму житті була безліч іспитів: складних і не дуже, відповідальних і прохідних, а от ЗНО не складати не довелось. Тому, розповідаючи своїм учням про процедуру складання Зовнішнього незалежного оцінювання, я все ж таки могла спиратися лише на відповідні документи, а не на власний досвід.
Ось чому цього року я зареєструвалася на ЗНО. Моєю першою метою було побачити всі моменти організації і проведення іспиту. Другою – довести на власному прикладі, що в складанні ЗНО немає нічого надскладного і недосяжного. Адже у багатьох учнів і їх батьків в голові сидить міф про те, що скласти ЗНО на 195+ не зможе шкільний вчитель, репетитор або навіть міністр освіти :).
Що вже казати про абсолютно недосяжні 200 балів!
Початок
Тож шостого червня я попрямувала у сусідній двір, саме там за щасливим збігом обставин мало відбутися Зовнішнє незалежне оцінювання з біології. У шкільному дворі вже стояло декілька автобусів, що привезли випускників з усього Мукачівського району, і я опинилася серед схвильованих і трохи наляканих підлітків.
Пред’явивши необхідні документи на вході, я зайняла своє місце №15 і приготувалася до тестування. Моє місце було останнім у ряду, з нього було відмінно видно усіх інших. Весь час я спостерігала за іншими і не побачила жодних спроб списати. Мабуть подіяли досвід попередників і неодноразові заклики інструкторів до чесної і самостійної роботи над завданнями ЗНО (а попереджали нас неодноразово: хтось робив це з жартом, хтось на сумних прикладах, хтось чітко дотримуючись інструкції).
Хочу зауважити, що процедура Зовнішнього незалежного оцінювання вразила мене рівнем своєї організації. Кожна дія, кожен рух інструкторів відбувалися згідно регламенту, якихось похибок чи відступлень не було, навіть жодного зайвого слова не було сказано. Всі були абсолютно ввічливими, коректними, але при цьому дотримувалися інструкції. За що хочеться всім подякувати, тому що, як на мене, це суттєво знижує рівень стресу і налаштовує на робочий лад.
Рівно об 11:00 нам почали зачитувати правила проведення ЗНО, потім у присутності учасника тестування №3 відкрили пакет с тестовими зошитами та бланками для відповідей, кожен з нас переглянув свій зошит та бланк для відповідей на якість друку, проставив номер зошиту на бланку відповідей. Десь за 10 хвилин всі процедурні моменти були вирішені. Нам залишилося переписати з дошки інформацію на зворотню сторону бланку для відповідей, на що в нас пішло ще біля трьох хвилин. Потім з’ясувалося, що один хлопець наплутав і замість бланку для відповідей переписав інформацію у робочий зошит. Довелося почекати, поки він ще раз все перепише, і ось у 11:15 ми відкрили зошити і занурилися у виконання завдань.
Як на мене абсолютна більшість із них мала бути добре знайома учасникам тестування. Біля 20% завдань вже були на ЗНО у минулі роки, важких задач з генетики чи з екології не було, значна кількість завдань була із графічними зображеннями, які раніше вже використовувалися.
Проте інші 20% були абсолютно оригінальними, деякі запитання могли бути сприйняті неоднозначно або стосувалися вузьких тем чи дуже конкретних фактів. Були і завдання, які потребували розвиненого логічного мислення. Все як завжди 🙂 (Більше деталей дивись на відео).
Іспит
На виконання завдань в мене пішло рівно 25 хвилин. Проте покинути клас я не змогла б у будь-якому разі. Нас одразу попередили, що здати свій зошит за правилами можна лише після технічної перерви, під час якої члени комісії мають засвідчити підписом та печаткою сертифікат ЗНО. Комісія, що складалася з трьох людей до класу завітала десь через 40 хвилин після початку іспиту. Мовчазний і спокійний хлопець перевірив усіх металодетектором (як на мене перевірка була суто формальною, принаймні на великі металеві пряжки і заклепки на штанах металодетектор ніяк не реагував). Голова комісії ще раз перевірив у всіх документи, швиденько підписав усі сертифікати, ще одна жінка проставила печатки, нам побажали успіхів, і на цьому технічна перерва була закінчена. Тривала перерва три хвилини, які додали до загального часу виконання роботи.
Майже одразу після перерви хлопець з номером 3, той самий, що засвідчував своїм підписом цілісність конверту з паперами вирішив, що час прощатися. Його зошит опинився на столі у організаторів через 50 хвилин після початку, і це стало поштовхом для інших учасників. Стопка зошитів почала стрімко рости. Через годину після початку іспиту у класі залишилося пятеро. Вочевидь, часу всім вистачило. Я ж мала чіткий намір досидіти до самого кінця, щоб повністю ознайомитися з процедурою. Тому мені довелося бути однією з трьох осіб, що виходили останніми і тому засвідчували факт упакування усіх зошитів і аркушів з відповідями в спеціальний герметичний конверт.
На момент, коли всі учні вийшли з класу залишалося ще 30 хвилин до офіційного закінчення терміну ЗНО. Я вийшла на вулицю, йшов шалений літній дощ, а натовп нетерпляче чекав на останніх учасників, оскільки лише після остаточного закінчення ЗНО можна було повернутися та забрати свої робочі зошити, по яких можна самостійно перевірити роботу, орієнтуючись спочатку на неофіційні, а потім на офіційні відповіді і дізнатися попередній результат іспиту.
Нарешті двері відчинилися, всі учасники тестування повернулися до своїх класів, а на мене чекала ще одна несподіванка. По коридору із зошитом у руках назустріч мені йшла католична черниця у повному вбранні. За віком вона явно не була цьогорічною випускницею, скоріше за все вирішила отримати другу освіту.
Щодо моїх результатів, то вони вказані прямо у заголовку. Для мене результат був абсолютно передбачуваний, але все одно приємно. Нагадую Вам, що наступний навчальний рік я займатимуся онлайн-репетиторством.
Отже, якщо потрібна моя допомога у вивченні хімії чи біології (шкільний або університетський рівень) – звертайтеся.