Прикро, та що ж поробиш… Будь-який факт, який ви вивчили, ви гарантовано забудете через певний час, якщо він не буде періодично вам зустрічатися. Найчастіше цей процес ми не контролюємо і згадується факт випадково. Так людина, що вивчає іноземну мову час від часу повторно натикається на слова і вирази, які вона вивчила, наприклад, під час читання чи перегляду відео. Кожна така зустріч закріплює вивчене у довготривалій пам’яті. Але якщо ці слова чи вирази не зустрінуться довгий час, вони гарантовано будуть забуті.
Звідси випливає цікава ідея. Існує певний ідеальний момент для повторення попередньо вивченої інформації. Якщо ви повернетеся до вивченої інформації раніше — даремно витратите дорогоцінний час. Якщо ви пропустите цей момент і повторюватимете занадто пізно, то фактично будете вчити матеріал, як новий, ще раз. Отже, треба повторити саме тоді, коли факт ось-ось забудеться. І за результатами психологічних досліджень з’ясувалося, що інтервал між повтореннями має збільшуватися.
Наприклад, ви вивчили іноземне слово. Повторіть його через декілька хвилин після того, як вивчили, потім — через дві години, потім — через день, потім через 3 дні, тиждень, місяць, 3 і 8 місяців. Ну, а через десяток повторень, воно вже міцно засяде у вашій голові та вам буде достатньо зрідка бачити його у книжках чи чути у фільмах, щоб уже не забути ніколи.
Найпростіший варіант реалізації — картотека з картками. На титульній стороні картки написане запитання, на зворотній — відповідь. Наприклад, спереду назва історичної події — позаду дата, спереду хімічна формула — позаду тривіальна назва, спереду початок математичного виразу — позаду його закінчення. Ви берете картку, відповідаєте. Правильна відповідь — перекладаємо картку у наступну комірку, невірна — повертаємо картку на одну комірку назад. Тож частіше повторюємо факти, які гірше пам’ятаємо. Виглядає це дещо громіздким, але працює добре, адже сам процес створення карток є надзвичайно корисним для запам’ятовування. Головне не піддаватися перфекціонізму і не витрачати забагато часу на створення акуратних, красивих карток. Просто поріжте щільний папір, який не буде просвічуватися, на прямокутники, та зробіть написи ручкою. Мета — вивчити факти, а не мати привабливу картотеку 🙂
Архів з картками стане у нагоді, коли доведеться все повторити у стиснуті терміни, наприклад, перед іспитом. За три дні до іспиту переставте всі картки у перший відсік і почніть їх переглядати заново. Так ви швидко з’ясуєте, де саме у ваших знаннях є прогалини, і зможете зосередитися саме на них. Водночас вся потрібна інформація ще раз пробіжить у вас перед очима.
Ну, а про те, як все це можна автоматизувати ми поговоримо наступного разу.